На вулиці сльота й слизько - почався самий аварійний для автолюбителів сезон. Але буває, що провини водія у дорожньо-транспортній пригоді просто немає.Аварію спровокувала не неграмотність шофера, а погана дорога.
Скільки саме таких аварій трапляється щодня на наших дорогах, не знає ніхто. Такої статистики просто немає. Хоча можна припустити, що дуже багато - дороги у нас не просто погані, а дуже погані. Але навіть якщо винен у біді незакритий люк на шляху машини, господар може і не піти до суду з претензіями до шляховикам, вважаючи, що це складно, довго і виграти такий позов майже неможливо. Це не так. "Засекречений" ГОСТ. Мало хто знає, що у кожного сантиметра українських доріг є свій офіційний господар. Мало хто знає, що в нашій країні, де традиційно всі дороги дуже погані, існують жорсткі норми "правильної" дороги. І вони для суду - істина в останній інстанції. Тільки нікому не вигідно відкрито розповісти про абсолютно несекретних стандартах наших доріг. Про них знають лише особливо допитливі водії і вузьке коло фахівців. А чому? Водій Порса їхав на своїй машині по новенької, щойно побудованої дорозі. Попереду був підйом з крутим поворотом. Час - середина дня, похмуро, але асфальт - сухий. Швидкість у Порсова була невелика - кілометрів 40 на годину, але перед ним повільно повз ще більше неквапливий водій. І Порса пішов на обгін. Що було далі, описано в документах ДАІ. Автомобіль Порсова при обгоні занесло, і він врізався в бетонну огорожу. Серйозно постраждали і водій, і його машина. При оформленні ДТП виявилося, що виною дорожнє покриття в дрібних кошлатання асфальту, як горох застиглих у смолі. Жорстви - так по-науковому називається ця неприємність на дорозі. Вона й стала причиною аварії. Випадок, як кажуть водії та співробітники автоінспекції, зовсім не рідкісний. Ями, вибоїни, незакриті люки, перераховувати дорожні перешкоди можна до нескінченності. Останнім часом все частіше саме вони стають причиною дорожніх пригод. Як правило, при подібному нещастя не з вини шофера до відповідальності треба залучати дорожні служби. Вони в нас за законодавством зобов'язані утримувати дороги в нормальному стані та дотримуватися норм експлуатації. Такі норми не благі побажання типу: "всі дороги повинні бути добрими". Є так званий перелік "показників експлуатаційного стану автомобільних доріг" (мається на увазі між населеними пунктами), вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, аж до сільських. Чітко розписані і граничні допуски висоти і товщини кожної купини на дорозі. А ще є вимоги до "експлуатаційного стану технічних засобів організації дорожнього руху". Параметри і норми того, що повинно бути на асфальті, встановлюються Державним стандартом Ураїни - це малознайомий або зовсім не знайомий вітчизняному автолюбителю документ. Але саме його в нашому житті й при наших дорогах просто необхідно знати. І мати при собі, що, досить імовірно, допоможе у випадку проблеми на дорозі зберегти собі нерви і гроші. Повністю називається те, про що говоримо: ГОСТ Р 50597-93 "Автомобільні дороги і вулиці. Вимоги до експлуатаційного стану, допустимого за умовами забезпечення безпеки дорожнього руху". Звучить назва документа, звичайно, не дуже. Але не в цьому суть. Головне - норми цього документа є обов'язковими, тобто не оскаржуються і не обговорюються. Тому якщо норми ГОСТу не виконуються, то дорожні служби несуть відповідальність згідно із законом. Безумовно, суворо мірками ГОСТу відповідає дуже мало в нашій країні доріг. Простіше сказати, що більшість не відповідає. Але це - в повсякденному житті. А якщо сталася аварія, то гріх брати відповідальність на себе, якщо ділянка дороги не відповідає дуже жорстким вимогам цього самого Державного стандарту. У всякому випадку для суду ГОСТ - єдиний офіційний документ того, якою повинна бути дорога. Якщо сталася аварія, то позов про відшкодування матеріального збитку пред'являйте тієї організації, яка відповідає за "ваш" відрізок асфальту. Доріг без офіційних господарів у нас в країні просто немає. Ім'я хазяїна асфальту можна дізнатися в місцевому МРЕВ- ДАІ. І це - теж новина і великий секрет майже для всіх водіїв. Ми не знаємо і нам ніхто ніколи не пояснює, що саме в автоінспекції є точні дані, хто господар їх ділянки дороги. Та ж ситуація з відкритими люками. І вони не бувають безрідними. Належність люків визначається комунікаціями або об'єктами, які вони прикривають: в Києві, приміром, "Кишвгаз" або "Водоканал". Але можуть бути і інші господарі. Місцезнаходження та координати "батька" люка, як правило, автоінспекція знає. Сантиметром по ямі. Ну а раптом на дорозі виявилася не величезна яма, куди може провалитися "КамАЗ", а невелика, ледь помітна вибоїна. Як на це треба реагувати, якщо людина впевнена: саме нерівна дорога "кинула" його машину в сторону? Реагувати треба строго по ГОСТу. Дивно, але факт: за ГОСТом Р 50597-93 розміри окремих просідань асфальту і вибоїн не можуть бути більше 15 сантиметрів по довжині і 60 сантиметрів по ширині. А глибина вибоїни на дорозі взагалі не повинна перевищувати 5 (!) Сантиметрів. Тепер про горезвісні люках на проїжджій частині. ГОСТ, як виявилося, говорить не тільки про те, що їх треба закривати. Для багатьох читачів буде відкриттям, що існують норми і на закриті кришкою люки. У Державному стандарті сказано, що "не допускається відхилення кришки люка щодо дорожнього покриття більше, ніж на 2 сантиметри". Трохи більше - 3 сантиметри - межа, на який може відхилитися решітка дощоприймача щодо асфальту. За зайві сантиметри відповідальність несуть дорожні служби. Не менш цікава та інформація по термінах усунення недоліків. Виявляється, з моменту виявлення ями, ГОСТом відводиться "не більше доби" дорожникам, щоб все поправити. А на люки та решітки терміни ще суворішим. Вони, як вказує документ, повинні бути негайно огороджені і позначені відповідним знаком. А на заміну зруйнованої грати або люка відводиться час - "не більше трьох годин". З чого починати після аварії? Умовно всі дії людини, що потрапила в ДТП і впевненого, що головний винуватець інциденту - саме дорога, складаються з декількох кроків. Спробуємо зупинитися на них докладніше. Перший крок стандартний - трапилася біда, треба викликати ДАІ і не чіпати машину з місця.
Другий крок - пошуки свідків. Це необхідний крок, тому що найважче в суді - це довести зв'язок між аварією і станом дороги. Свідки можуть допомогти, як і сфотографована або знята на відеокамеру картинка з місця (ми вже писали в минулому році, як корисно завжди мати в бардачку фотоапарат з плівкою на випадок всяких ДТП і подій). Крок третій робите після приїзду співробітника інспекції. Тут важливо проконтролювати складання ним схеми аварії. Вся увага на те, що немає попереджувальних дорожніх знаків, наприклад: "ремонт дороги" або "об'їзд", нехай також будуть записані розміри ям на асфальті та інше. Непогано наполягти, щоб співробітники ДАІ оформляли ДТП в присутності представників дорожньої служби. Іноді це виходить. Якщо шляховики з'явилися, нехай підпишуть протокол, що було б ідеальною ситуацією. Відмовляться від підпису? Зафіксуйте таку відмову. Постарайтеся в ДАІ зняти копії з усіх документів. Четвертий крок: якщо ДАІ визнало вас винуватим, оскаржуйте або в суді, або в вищестоящої інспекції таке рішення. Крок наступний - з'ясовуєте за допомогою ДАІ, яка організація відповідає за ділянку дороги, де трапилася аварія. Претензії пред'являються головному підприємству. Потім треба порахувати в спеціальній оціночної фірмі, у що вам обійшлася яма на дорозі. До речі, на оцінку треба рекомендованим листом або телеграмою запросити представників шляховиків. Не важливо, що не з'являться. Важливо, що в суді ви можете показати копію запрошення. Тепер треба скласти претензію шляховикам з пропозицією добровільно відшкодувати завдану шкоду. Пишеться так: викладаєте суть того, що сталося, прикладаєте копії документів, що мають відношення до ДТП, чеки на придбання запчастин та інше. Відправляєте шляховикам все рекомендованим листом з повідомленням про вручення. До речі, не забудьте в витрати включити речі, про які часто забувають, - ціни експертизи, поштових послуг, евакуатора. Треба зазначити в листі термін, протягом якого ви чекаєте від шляховиків відповіді. Якщо вони промовчать або дадуть відповідь відмовою, то суд прийме ті ж документи. Але тоді, і це особливо цікаво буде прочитати дорожнім службам, розмір відшкодування шкоди зросте на розмір держмита (не дуже багато) і на розмір оплати вашого адвоката (що може бути дорого). Довідка. У законі сказано, що якщо вини потерпілого немає, то шкода відшкодовується в повному обсязі і без обмежень тими, хто це зробив. Збиток можна стягнути і, як кажуть юристи, при наявності вини потерпілого. На нашу Цивільного кодексу, не відшкодовується тільки ту шкоду, яка виникла з умислу потерпілого. Через грубої необережності розмір відшкодування може бути тільки зменшений. Але якщо в автоаварії постраждав чоловік, то при відшкодуванні різних додаткових витрат: лікування, ліків, неотриманий заробіток - вина потерпілого не враховується.
